Блог майстра виробничого навчання Шевцової Олени Володимирівни: Уроки виробничого навчання

17.03.

Інструкцыйна картка

Тема: Нарахування акцизного збору

Теоретичні відомості

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі види товарів (продукції), що визначені Податковим кодексом України як підакцизні, який включається в ціну цих товарів (продукції). Відповідно до статті 215 Р. VI Податкового кодексу України встановлено наступні групи підакцизних товарів:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ; -

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Алкогольні напої і тютюнові вироби в обов'язковому порядку маркуються марками акцизного збору.

Платниками акцизного податку є:

1) особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

2) особа-суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

3) фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

4) особа, яка реалізує підакцизні товари (продукцію): конфісковані; визнані безхазяйними; за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу.

6) особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

7) особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8) особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Платники податку-суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, реєструються в органах державної податкової служби на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування зобов'язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п'ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Розв’язати задачі

Задача №1 Договірна ціна виробу 100 гривень. Виріб є підакцизним. Акцизний податок включений у відпускну ціну – 10 гривень. Знайти відпускну ціну виробу, включаючи акцизний податок і ПДВ.

Задача № 2 Ставка акцизного податку по тютюну для нюхання і по тютюну для жування 15 грн за 1кг. Розрахувати суму акцизного податку, якщо ввозиться 2000 кг тютюну.

Акцизний податок розраховуємо за формулою: А = С×К,

де С – ставка акцизного податку,

К – кількість товару, визначена в фізичних одиницях виміру.

Задача № 3 На територію України ввозиться 30000 пляшок горілки. Об’єм однієї пляшки – 0,5 л. міцність горілки – 40%. Розрахувати суму акцизного податку, якщо ставка акцизного податку складає 16 грн за 1л 100% спирту.

Задача №4 Підприємство придбало по імпорту товар вартістю 1000 доларів, митний збір – 0,2 %, мито – 20%, акцизний податок – 15%, курс НБУ на дату розмитнення 100 доларів США – 900 гривень. Розрахувати акцизний податок.

Задача № 5 Договірна ціна виробу 400 гривень. Виріб є підакцизним. Акцизний податок включений у відпускну ціну – 10 гривень. Знайти відпускну ціну виробу, включаючи акцизний податок і ПДВ.

Задача № 6 На підставі даних таблиці вирахувати акцизний податок, скласти розрахунок та вказати терміни сплати в бюджет.

Покупці	Вид продукції	Кількість реалізованої продукції, літрів	Дата оплати рахунків
А	Горілка (40% спирту)	1200	04.03
Б	Лікер (25% спирту)	810	10.03
В	Коньяк (42% спирту)	1400	14.03

Ставка акцизного податку – 42,12 грн. за 1л. 100%

Задача №7 Підприємство придбало по імпорту товар вартістю 5000 доларів, митний збір – 0,2 %, мито – 20%, акцизний податок – 15%, курс НБУ на дату розмитнення 100 доларів США – 2250 гривень. Розрахувати акцизний податок.

Задача №8 Підприємство ввозить на митну територію України 1 тис. плашок горілки (0,5л, 40%), контрактна вартість якої 2 тис. доларів США. Визначити суму мита, АП і ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету (ставка мита – 7,5 євро за л 100 % спирту).

Виконане завдання скинути в вайбер гр.67

18.03 Тема: ПОДАТОК НА МАЙНО
Теоретичні відомості

. 1 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти,
які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об’єктом оподаткування:

1) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власност
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій,
створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок
відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх
спільній власності);
2) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах
відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому
числі їх частки;

3) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

4) гуртожитки;
5) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з
аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської
ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та
перспективним планом формування територій громад;
6) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-
сиротам,  дітям,  позбавленим  батьківського  піклування,  та  особам  з  їх  числа,
визнаним   такими   відповідно   до   закону,   дітям-інвалідам,   які виховуються
одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
7)    об’єкти    нежитлової нерухомості,які    використовуються суб’єктами
господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в  архітектурних формах та на ринках;
8) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення
промислових підприємств;
9)  будівлі,  споруди  сільськогосподарських  товаровиробників,  призначені  для
використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
10) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності
громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
11) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій;
12) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
форми  власності  та  джерел  фінансування,  що  використовуються  для  надання
освітніх послуг.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової

нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх
часток,що перебувають у власності фізичної особи -

платника податку,зменшується:

1) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
2) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

2) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі

одночасного  перебування  у  власності  платника  податку  квартири/квартир  та
житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний)
період (рік).
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової
нерухомості,на   яку зменшується база оподаткування,встановлена   цим підпунктом.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової
нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
1)  об’єкт/об’єкти  оподаткування,  якщо  площа  такого/таких  об’єкта/об’єктів
перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням
органів місцевого самоврядування;
2) об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання
доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій
діяльності).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що
створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад,
встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів
житлової таабо нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних абоюридичних  осіб,  громадських  об’єднань,  благодійних  організацій,  релігійних
організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому
законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої
такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній
території  з  об’єктів  житлової  нерухомості,  для  фізичних  осіб  визначаються
виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що
перебувають  у  власності  фізичних  та  юридичних  осіб,  встановлюються  за
рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних
громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування

територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких

об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної

заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1

квадратний метр бази оподаткування.

За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової

нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи

юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300

квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума

податку, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової

нерухомості (його частку).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку

станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають

контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування

декларацію.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

1) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

2) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця,

що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій

декларації.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової

нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30

календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок

сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких

об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1
квадратний метр бази оподаткування.
За  наявності  у  власності  платника  податку  об’єкта  (об’єктів)  житлової
нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи
юридичної  особи  -  платника  податку,  загальна  площа  якого  перевищує  300
квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума
податку, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової
нерухомості (його частку).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку
станом  на  1  січня  звітного  року  і  до  20  лютого  цього  ж  року  подають
контролюючому  органу  за  місцезнаходженням  об’єкта/об’єктів  оподаткування
декларацію.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

1) фізичними особами -

протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

2) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця,
що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій
декларації.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової
нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30
календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок

сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Рекомендована література

1. Податковий кодекс України. Відомості Верховної Ради України.: документ

2755-17, редакція від 01.01.2018 року. URL : www.rada.gov.ua
2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». N 2246-19.
Відомості Верховної Ради України. – К. : редакція від 07.12.2017 року. – URL :
www.rada.gov.ua
3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
покращення інвестиційного клімату в Україні» : документ 1797-19 редакція від
15.01.2017 року. URL : www.rada.gov.u

Додатки.Вони є основною частиною декларації з податку на нерухомість. У них проводиться нарахування податку для окремих видів об’єктів нерухомості, як за рік, так і в розрізі кварталів.

Розділ І передбачений для нарахування податку, розд. ІІ — для уточнення даних у раніше поданих додатках. Ми говоримо сьогодні про нарахування податку, тому далі будемо розглядати тільки порядок заповнення розд. І.

У розд. І додатків 1 та 2 податок нараховується окремо по кожному об’єкту нерухомості. Порядок заповнення окремого рядка розд. І додатка 1 та додатка 2 покажемо у таблиці.

Порядок заповнення розділу І додатків 1 та 2

Назва графи	Код графи додатка		Порядок заповнення
Назва графи	№ 1	№ 2	Порядок заповнення
Код типу об’єкта	2	2	Зазначається код типу об’єкта відповідно до ДК 018-2000. Його слід брати із правовстановлюючих документів. Якщо у них він не вказаний, то його можна довідатися, замовивши висновок у ДП «ДНДІАСБ» Держбуду, або просто самостійно вибрати код, який найбільше відповідає типу вашої нерухомості (примітка 4 до додатків 1 та 2). До відома! Фіскали дозволяють при нарахуванні податку щодо майнового комплексу, складові частини якого різні за своїм функціональним призначенням (різні коди), податок нараховувати за кожною складовою комплексу окремо. Для цього у гр. 2 вони радять вказувати окремо відповідний тип (код) складових частин майнового комплексу (106.07 БЗ)
Код за КОАТУУ...	3	3	Зазначається код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, якому підконтрольна територія, де розташований об’єкт нерухомості
Реєстраційний номер	4	4	Зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, які берете із правовстановлюючих документів, а саме з витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно
Дата (дд.мм.рррр)	5-6	5-6	Вказуєте дату реєстрації права власності, або припинення реєстрації. Берете із правовстановлючих документів
Розмір частки/поділу загальної площі…	7	7	Цю графу заповнють тільки щодо тих об’єктів, щодо яких є у юрособи є спільна часткова або спільна сумісна власність. Берете із правовстановлючих документів
Площа об’єкта оподаткування (загальна)	8	8	Зазначаєте загальну площу нерухомості (у м²) на підставі документів, що підтверджують право власності на нього (з двома десятковими знаками після коми)
Кількість місяців перебування у власності, у кварталах	9-12	9-12	Вказуєте поквартально, скільки місяців протягом поточного року будівля перебуватиме у вашій власності. Якщо у вас немає договорів, з яких ви на початку року знаєте, що об’єкт в якийсь місяць року буде продано, то в кожній графі слід вказати 3
Ставка (%)	13	13	Зазначаєте ставку податку у відсотках для конкретної категорії об’єктів нерухомості, що визначена у рішенні органу місцевої влади на відповідний рік. Вона не може бути більшою за 1,5 %
Розмір мінзарплати...	14	14	Для розрахунку податку на 2020 рік слід брати розмір мінзарплати на рівні 4723 грн.
Застосування п.п.«ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу	15	—	Ця графа є лише у додатку 1. У ній юрособа вказує «25000» тільки щодо тих об’єктів житлової нерухомості, щодо яких застосовується суперставка, тобто щодо квартир площею понад 300 кв. м і житлових будинків площею понад 500 кв. м. Щодо інших, менш габаритних житлових об’єктів ця графа залишається порожньою
Річна сума податку (грн)	16	15	Розраховується річний розмір податку за конкретним об’єктом (у гривнях з копійками з двома знаками після коми) за формулою: — для житлової нерухомості (гр. 16 додатка 1) як добуток загальної площі (к. 8) та ставки податку, вираженої в гривнях (к. 13 х к. 14 : 100), до якого додається, за потреби, розмір суперставки (к. 15);
			— для нежитлової нерухомості (гр. 15 додатка 2) як добуток загальної площі (к. 8) та ставки податку в гривнях (к. 13 х к. 14 : 100)
Пільга	17-19	16-18	Заповнюють тільки щодо об’єктів, які потрапили під пільгу. Код пільги берете із Довідника пільг № 95/1 від 28.12.2019 р., і на 2020 рік цей код буде «18010402». Розмір пільги у відсотках можете дізнатися із рішення органу місцевого самоврядування, а от суму пільги визначаєте самостійно пропорційно кількості місяців перебування нерухомого майна у власності протягом року
Сума податкового зобов’язання до сплати (грн)
усього	20	19	Щоб розрахувати суму до сплати, слід річну суму податку (гр. 16 додатка 1 чи гр. 15 додатка 2) розділити на 12 і помножити на кількість місяців, протягом яких нерухомість належатиме у цьому році підприємству (сума гр. 9, 10, 11, 12), і від результату, що отримано, слід відняти розмір пільги, наданої місцевими органами влади (гр. 19 додатка 1 чи гр. 18 додатка 2)
у тому числі розмір квартальних авансових внесків	21-24	20-23	Для розрахунку квартальної суми податку: — за І — ІІІ квартал потрібно річну суму податку до сплати (ряд. 20 додатку 1 чи ряд. 19 додатку 2) розділити на кількість місяців які нерухомість буде у власності юрсоби протягом року і помножити на кількість місяців користування нерухомістю у відповідному кварталі. Оскільки ми говоримо про заповнення річної декларації, то щоб розрахувати квартальний розмір податку можна просто розділити річну суму податку на 4. — за IV квартал потрібно знайти різницю між річною сумою податку до сплати і сумою квартального податку до сплати за І — ІІІ квартали

Такі правила заповнення не стосуються тільки ряд. 3 табличної частини додатків 1 та 2. У цьому рядку відображається загальний річний і квартальний розмір податку до сплати за всіма об’єктами, що потрапили у відповідний додаток. Щоб знайти річний та квартальний розмір податку, юрособа має підсумувати показники відповідної колонки усіх рядків, в яких нараховано розмір податку.

Сума, що відображена у ряд. 3 додатків 1 та 2, щодо розміру річного податку буде перенесена до табличної частині декларації (ряд. 5.1 додатка 1 та ряд. 6.1 додатка 2).

Сплачувати розрахований у декларації і додатках до неї податок слід авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування (пп. 266.9 та 266.10 ПКУ).

Приклад. Підприємство має у власності 4 об’єкти нерухомості, а саме:

— два житлових об’єкти — квартира площею 85 м² та котедж площею 700 м². Ставка податку для таких об’єктів житлової нерухомості на 2020 рік становить 0,1 та 0,3 % від мінзарплати відповідно;

— два нежитлових об’єкти — офісна будівля площею 320 м² та гараж площею 1000 м². Ставка податку для таких об’єктів нежитлової нерухомості на 2020 рік становить 0,7 та 1 % від мінзарплати відповідно.

Для таких об’єктів нежитлової нерухомості, як гаражі та криті автомобільні стоянки, міська рада встановила пільгу з податку на нерухомість у розмірі 25 %.

Інструкційна картка

Нарахування податку на нерухоме майна.

Заповнення звітності

Декларація.Власне декларація складається з двох частин: шапки та табличної частини. У шапці декларації юрособа вказує, крім усім відомої інформації про себе (своєї назви, виду діяльності, адреси та податкової, до якої подається декларація), також, що ця декларація є звітною (ставить позначку «Х» у графі «звітна»), та рік, на який вона подається (у графі 1.1 ставимо — 2020 рік).

Що стосується табличної частини декларації, то в неї переносять інформацію про розрахований податок окремо із додатків 1 (ряд. 5.1 ) і окремо із додатків 2 (ряд. 6.1), що подані до цієї декларації. При цьому

в табличній частині декларації відображається тільки річна сума податку, поквартальна розбивка — тільки в додатках

Звертаємо увагу! Той чи інший додаток подається тільки в тому випадку, коли в юрособи є певний вид об’єктів нерухомості, щодо яких слід нарахувати податок (вони не виключені з об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 266.2.2 ПКУ). За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування (наприклад житлових об’єктів нерухомості), тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого виду об’єкта оподаткування (додаток 1), до декларації не додається (106.07 БЗ).

Додатки. Вони є основною частиною декларації з податку на нерухомість. У них проводиться нарахування податку для окремих видів об’єктів нерухомості, як за рік, так і в розрізі кварталів.

Порядок заповнення розділу І додатків 1 та 2

Назва графи	Код графи додатка		Порядок заповнення
Назва графи	№ 1	№ 2	Порядок заповнення
Код типу об’єкта	2	2	Зазначається код типу об’єкта відповідно до ДК 018-2000. Його слід брати із правовстановлюючих документів. Якщо у них він не вказаний, то його можна довідатися, замовивши висновок у ДП «ДНДІАСБ» Держбуду, або просто самостійно вибрати код, який найбільше відповідає типу вашої нерухомості (примітка 4 до додатків 1 та 2). До відома! Фіскали дозволяють при нарахуванні податку щодо майнового комплексу, складові частини якого різні за своїм функціональним призначенням (різні коди), податок нараховувати за кожною складовою комплексу окремо. Для цього у гр. 2 вони радять вказувати окремо відповідний тип (код) складових частин майнового комплексу (106.07 БЗ)
Код за КОАТУУ...	3	3	Зазначається код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, якому підконтрольна територія, де розташований об’єкт нерухомості
Реєстраційний номер	4	4	Зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, які берете із правовстановлюючих документів, а саме з витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно
Дата (дд.мм.рррр)	5-6	5-6	Вказуєте дату реєстрації права власності, або припинення реєстрації. Берете із правовстановлючих документів
Розмір частки/поділу загальної площі…	7	7	Цю графу заповнють тільки щодо тих об’єктів, щодо яких є у юрособи є спільна часткова або спільна сумісна власність. Берете із правовстановлючих документів
Площа об’єкта оподаткування (загальна)	8	8	Зазначаєте загальну площу нерухомості (у м²) на підставі документів, що підтверджують право власності на нього (з двома десятковими знаками після коми)
Кількість місяців перебування у власності, у кварталах	9-12	9-12	Вказуєте поквартально, скільки місяців протягом поточного року будівля перебуватиме у вашій власності. Якщо у вас немає договорів, з яких ви на початку року знаєте, що об’єкт в якийсь місяць року буде продано, то в кожній графі слід вказати 3
Ставка (%)	13	13	Зазначаєте ставку податку у відсотках для конкретної категорії об’єктів нерухомості, що визначена у рішенні органу місцевої влади на відповідний рік. Вона не може бути більшою за 1,5 %
Розмір мінзарплати...	14	14	Для розрахунку податку на 2020 рік слід брати розмір мінзарплати на рівні 4723 грн.
Застосування п.п.«ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу	15	—	Ця графа є лише у додатку 1. У ній юрособа вказує «25000» тільки щодо тих об’єктів житлової нерухомості, щодо яких застосовується суперставка, тобто щодо квартир площею понад 300 кв. м і житлових будинків площею понад 500 кв. м. Щодо інших, менш габаритних житлових об’єктів ця графа залишається порожньою
Річна сума податку (грн)	16	15	Розраховується річний розмір податку за конкретним об’єктом (у гривнях з копійками з двома знаками після коми) за формулою: — для житлової нерухомості (гр. 16 додатка 1) як добуток загальної площі (к. 8) та ставки податку, вираженої в гривнях (к. 13 х к. 14 : 100), до якого додається, за потреби, розмір суперставки (к. 15);
			— для нежитлової нерухомості (гр. 15 додатка 2) як добуток загальної площі (к. 8) та ставки податку в гривнях (к. 13 х к. 14 : 100)
Пільга	17-19	16-18	Заповнюють тільки щодо об’єктів, які потрапили під пільгу. Код пільги берете із Довідника пільг № 95/1 від 28.12.2019 р., і на 2020 рік цей код буде «18010402». Розмір пільги у відсотках можете дізнатися із рішення органу місцевого самоврядування, а от суму пільги визначаєте самостійно пропорційно кількості місяців перебування нерухомого майна у власності протягом року
Сума податкового зобов’язання до сплати (грн)
усього	20	19	Щоб розрахувати суму до сплати, слід річну суму податку (гр. 16 додатка 1 чи гр. 15 додатка 2) розділити на 12 і помножити на кількість місяців, протягом яких нерухомість належатиме у цьому році підприємству (сума гр. 9, 10, 11, 12), і від результату, що отримано, слід відняти розмір пільги, наданої місцевими органами влади (гр. 19 додатка 1 чи гр. 18 додатка 2)
у тому числі розмір квартальних авансових внесків	21-24	20-23	Для розрахунку квартальної суми податку: — за І — ІІІ квартал потрібно річну суму податку до сплати (ряд. 20 додатку 1 чи ряд. 19 додатку 2) розділити на кількість місяців які нерухомість буде у власності юрсоби протягом року і помножити на кількість місяців користування нерухомістю у відповідному кварталі. Оскільки ми говоримо про заповнення річної декларації, то щоб розрахувати квартальний розмір податку можна просто розділити річну суму податку на 4. — за IV квартал потрібно знайти різницю між річною сумою податку до сплати і сумою квартального податку до сплати за І — ІІІ квартали

Приклад. Підприємство має у власності 4 об’єкти нерухомості, а саме:

Для таких об’єктів нежитлової нерухомості, як гаражі та криті автомобільні стоянки, міська рада встановила пільгу з податку на нерухомість у розмірі 25 %.
20.03 Тема: Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість

Теоретичні відомості

I. Загальні положення

1. Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

2. Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

3. Подання розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, місце постачання яких розташовано на митній території України, передбачено пунктом 208.4 статті 208 розділу V Кодексу.

4. Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

5. Отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники податку на додану вартість, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України.

6. До податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:
податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

7. Податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком:
розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано;
декларації за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.

8. Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою "Договір про спільну діяльність від ____________ N ______" та вказують назву договору. Вказане зазначається у полі "Платник" заголовної частини декларації / уточнюючого розрахунку.

9. Платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов'язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою "Договір про управління майном від ____________ N ______" та вказують назву договору. Вказане зазначається у полі "Платник" заголовної частини декларації / уточнюючого розрахунку.

10. Платники податку - інвестори (оператори), які ведуть окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою "Угода про розподіл продукції від ____________ N ______" та вказують назву угоди. Вказане зазначається у полі "Платник" заголовної частини декларації/уточнюючого розрахунку.

II. Звітні (податкові) періоди та строки подання декларації

1. Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 розділу V Кодексу, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, - календарному кварталу з урахуванням таких особливостей:

якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
У разі подання декларації за перший звітний (податковий) період у полі 02 "Звітний (податковий) період" зазначається перший повний календарний місяць;
якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
При цьому якщо реєстрацію платника податку анульовано в інший день, ніж останній день календарного кварталу, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого кварталу та закінчується днем такого анулювання.
Декларація за останній звітний (податковий) період подається в строки, встановлені пунктом 49.18 статті 49 Кодексу для відповідного типу звітного (податкового) періоду.
У разі подання декларації за останній звітний (податковий) період особою, реєстрація платником податку на додану вартість якої анулюється, проставляється відмітка у полі "Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку".

2. Платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть згідно з пунктом 202.2 статті 202 розділу V Кодексу обрати квартальний податковий період.

3. У разі обрання квартального звітного (податкового) періоду платник податку, який сплачує єдиний податок, разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до контролюючого органу заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду, Форму якої наведено в додатку 1 до цього Порядку.
Квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до переходу платника податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, на сплату інших податків і зборів.
Якщо платник податку разом із декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до контролюючого органу, у якому перебуває на обліку, указаної вище заяви, такий платник податку зобов'язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.

4. Платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період у разі, якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.
У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів.
Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов'язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід.

5. Відповідно до пункту 49.18 статті 49 розділу II та пункту 203.1 статті 203 розділу V Кодексу для подання декларації встановлюються такі строки:

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

III. Порядок оформлення та подання податкової звітності

1. Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

2. Декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 6 розділу I цього Порядку, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати податку.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку, в один із таких способів:

особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

3. Платник податку зобов'язаний здійснити відправлення податкової звітності на адресу відповідного контролюючого органу:
при поданні податкової звітності в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання податкової декларації, визначений пунктом 5 розділу II цього Порядку;
у разі надсилання декларації поштою у випадку, передбаченому пунктом 2 цього розділу, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного пунктом 5 розділу II цього Порядку.

4. Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

5. У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується у колонці Б.

6. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
У рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

7. Податкова звітність повинна бути підписана:

керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;
фізичною особою - платником податку або його законним представником;
особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або з договором про управління майном;
особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації інвестора (оператора), який веде окремий податковий облік, пов'язаний із виконанням угоди про розподіл продукції.

8. Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

9. Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.
У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).
Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, у разі наявності таких операцій.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).
Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (додаток 3), подається платниками, які виявили бажання відмовитись/зупинити використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. У заяві зазначається звітний (податковий) період, з якого платник податку не передбачає використання податкової пільги, але не раніше звітного (податкового) періоду, що настає за звітним (податковим) періодом, в якому подано заяву.

10. Додатками до декларації є:

розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);
довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);
розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);
заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);
розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5);
довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів;
розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7);
заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8);
розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

11. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

12. Додаток 9 додається до декларації, в якій у полі "Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації" наявна позначка "1" або "2" відповідно до пункту 2 розділу V цього Порядку.

13. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України (заповнення рядка 2 декларації), здійснювалося не з використанням електронної митної декларації, до контролюючого органу за місцем обліку платника податків, визначеним пунктом 2 цього розділу, подаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта).
У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків, визначеним пунктом 2 цього розділу, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

14. За наявності у платника податку, який реорганізується, суми від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від'ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від'ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від'ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2).
За наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (е Накл), такого правонаступника.

15. У разі наявності операцій з постачання товарів/послуг у підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування, передбачений пунктом 197.6 статті 197 розділу V чи пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, до декларації додається (Д6) (додаток 6).

16. У разі одночасного застосування платником касового методу і загальних правил визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно як касовий метод, так і загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту, такий платник здійснює розподіл сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку із отриманням товарів/послуг, у порядку і за формою відповідно до таблиці 4 (Д7) (додаток 7).

17. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д8) (додаток 8). Копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.

18. У таблиці 1 (ДС9) (додаток 9) зазначається обсяг податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

19. Податкова звітність, подана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.

20. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 глави 2 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконне збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

21. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

22. Після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

IV. Внесення змін до податкової звітності

1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

2. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

3. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

4. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

5. Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

V. Порядок заповнення податкової декларації

1. Декларація складається із вступної частини, службових полів, трьох розділів та обов'язкових додатків.

2. Вступна частина.
У спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011, 012) у другій колонці проставляється позначка "х" у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя - назву типу декларації.
У другій колонці рядка 06 "Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації" вступної частини декларації проставляється цифра:
"1" - у разі подання декларації платником податку - сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та який внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України";
"2" - у разі подання декларації платником податку - сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

3. Розділ I "Податкові зобов'язання":

у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.
При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу та значення терміна "постачання послуг" відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу;
у рядку 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.
До рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
До рядка 1.2 декларації включаються оподатковувані за ставкою 7 % обсяги постачання товарів, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
При заповненні рядка 1.1 та/або рядка 1.2 обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.
У разі формування суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).
Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, включені до суми податкових зобов'язань за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5);
у рядку 2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу;
у рядку 3 вказуються обсяги постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
у рядку 4.1 вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду та коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою.
У рядку 4.2 вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду та коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за ставкою 7 %.
Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - за перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.
Відповідне нарахування податкових зобов'язань сум податку на додану вартість у рядках 4.1 та 4.2 здійснюється згідно із часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, визначеною в таблиці 1 "Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року.
Коригування податкових зобов'язань у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу, здійснюється платником податку за підсумками календарного року.
У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 "Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі анулювання реєстрації платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку в податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке анулювання.
Податкові зобов'язання, нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу на суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, можуть бути зменшені на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, якою визначено такі податкові зобов'язання, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
При заповненні рядка 4.1 та/або рядка 4.2 обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів;
у рядку 5 вказуються обсяги операцій з:
постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 розділу V Кодексу включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування;
постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу;
постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод).
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, та підприємств (організацій) інвалідів обов'язковим є подання (Д6) (додаток 6).
Довідка (Д6) (додаток 6) заповнюється в розрізі операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу;
у рядку 6 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов'язань, нарахованих за такими операціями;
коригування податкових зобов'язань відображається у рядках 7 та 8.
При заповненні рядка 7 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або (Д7) (додаток 7).
У разі коригування податкових зобов'язань у зв'язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1).
Відомості про коригування податкових зобов'язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).
У рядку 7 також відображається коригування податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу, у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється, виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 "Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі анулювання реєстрації платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку в податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке анулювання.
Податкові зобов'язання, нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу на суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, можуть бути зменшені на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, якою визначено такі податкові зобов'язання, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
У рядку 8 вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України із застосуванням звільнення від сплати податку на додану вартість у пільговому режимі.

4. Розділ II "Податковий кредит":

до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.
У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;
у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;
коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.
При заповненні рядка 14 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;
у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 "Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
При заповненні рядка 15 обов'язковим є подання (Д7) (додаток 7);
у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

5. Розділ III "Розрахунки за звітний період":

якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.
У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;
якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.
З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;
сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;
сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації):
зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);
підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;
зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;
сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

VI. Порядок заповнення уточнюючого розрахунку

1. Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

2. У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

3. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

4. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

5. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

6. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

7. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

8. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

VII. Порядок заповнення розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України

1. Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, заповнюється особами, не зареєстрованими як платники податку на додану вартість, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України.

2. Значення рядка 8 розрахунку відображається в обліку з цього податку контролюючим органом.

VIII. Зміна форм податкової звітності

1. У разі зміни форм податкової звітності Державна фіскальна служба України надає відповідні пропозиції Міністерству фінансів України, яке зобов'язане оприлюднити нові форми звітності.

2. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності, для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними попередні форми декларацій (розрахунків).

3. Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування Державна фіскальна служба України та Міністерство фінансів України повинні здійснити заходи, пов'язані з оприлюдненням та запровадженням таких змін.

Інструкційна картка

Податкова декларація

Обов'язкові реквізити податкової декларації— це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений Податковим кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Обов'язкові реквізити:

Ø тип документа

o звітний

o уточнюючий

o звітний новий;

Ø звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

Ø звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

Ø повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

Ø код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

Ø реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

Ø місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

Ø найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

Ø дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми);

Ø ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

Ø підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Податковим кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана:

· керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку;

· фізичною особою - платником податків або його законним представником;

· особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Блог майстра виробничого навчання Шевцової Олени Володимирівни

Сторінки

Уроки виробничого навчання

Немає коментарів:

Дописати коментар

Повідомити про порушення